Етика стосунків у педагогічному колективі
Етнічні засади поведінки педагога набувають великого значення при роботі з дітьми, колегами, адміністрацією та батьками. Формування свідомості людини починається ще з раннього дитинства. Вихователі та педагоги мають неабиякий вплив під час цього процесу. Тому дуже важливо, щоб перед дітьми був гідний приклад правильної поведінки.
Вихователі є відповідальними за свою діяльність та манеру поведінки. Така відповідальність є загальноприйнятою. В своїй роботі кожен педагог має враховувати дані правила, обов’язки, норми поведінки. Для досягнення цієї мети педагоги мають усвідомити принципи роботи та досягати їх на відповідних високо етнічних засадах. Етична поведінка вчителя є провідною низкою в даній діяльності.
Суть та виникнення професійної етики
Професійною етикою називають кодекси поводження, які забезпечують характер взаємин людей, що проходять в їхній спільній професійній сфері діяльності. Педагогу вихователю слід ретельно слідкувати за своєю поведінкою, контролювати свої емоції, навіть, міміку та жести. Аби уникнути негативного протиставленого образу. Для дітей, педагог зазвичай є авторитетом. Тому педагог – вихователь має всю увагу звернути на підтримання цього авторитету. Тема професійної етики дуже важлива у нашому житті, оскільки уявлення, сприймання та розуміння її змісту суттєво впливають на життєдіяльність особистості.
Етика професійної поведінки вихователя та педагога, педагогічний авторитет
Найважливішою вимогою педагогічної етики є любов до дітей. Але це означає не тільки виявляти почуття, а й уміння педагога прийняти вихованця таким, який він є, співпереживати йому, допомагати в розвитку. При здійсненні своєї діяльності педагоги повинні керуватися такими принципами:
· гуманність;
· законність;
· демократичність;
· справедливість;
· професіоналізм;
· взаємна повага.
У педагога, діти, насамперед цінують доброту, чуйність, розуміння. Любов до дітей повинна бути на рівні моральних відносин. Якщо ж педагог не любить дітей, то він не зможе викликати любов і довіру в підростаючого покоління.
Педагог має особливу увагу приділяти своїй поведінці. Адже вона є зразком для наслідування. Треба організувати процес виховання так, щоб потім він перетворився на процес саморозвитку і самовиховання, який, стане невід’ємною частинкою постійного самовдосконалення.
Взаємини педагогів з педагогічним складом: прагнуть до взаємодії один з одним, надають взаємодопомогу, поважають інтереси один одного і адміністрацію освітнього закладу. Їх об’єднують взаємодопомога, підтримка, відкритість і довіра. Педагог має право відкрито висловлювати свою думку з приводу роботи своїх колег, але не поширюючи плітки. Будь-яка критика, висловлена на адресу іншого, повинна бути об’єктивною і обґрунтованою.
Взаємини педагога з батьками дітей
Вихователі повинні шанобливо і доброзичливо спілкуватися з батьками діток. Педагог не розголошує висловлену дітьми думку про своїх батьків або думку батьків про дітей. Відносини з батьками не повинні впливати на оцінку особистості і досягнень дітей. На відносини не повинна впливати підтримка, що надається їх батьками освітній установі.
Отже, педагогічна етика займає значне місце серед професійного етикету. Процес формування особистості пов’язаний з усуненням складних суперечностей, що породжують численні конфлікти, тому в ході цього процесу виникає об’єктивна необхідність регулювати взаємовідносини всіх учасників педагогічної діяльності. Адже саме поведінка педагога – вихователя являється прикладом для наслідування.
Підготувала практичний психолог
ДНЗ № 9 «Дзвіночок»
О.М. Коломієць
Поради вчителям щодо підтримки дисципліни на уроці
Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і учнями.
Необхідно враховувати, що дисципліну на уроці обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.
ОСНОВНІ ПРИЙОМИ ДОСЯГНЕННЯ ХОРОШОЇ ДИСЦИПЛІНИ
1. Ставте конкретну мету перед дітьми.
2. Проводьте цікаві уроки. Методи і прийоми мають відповідати віковим особливостям учнів.
3. Враховуйте індивідуальні особливості, рівень розвитку та можливості учнів.
4. Спрямовуйте мислення учнів на більш високий рівень (Використовуйте новітні технології, інтерактивні методи).
5. Створюйте умови, щоб навіть «найважчі» учні побували у ситуації успіху, чи відчули себе лідером.
6. До учнів проявляйте ввічливість та повагу, але й наполягайте на повазі до дорослих.
7. Не принижуйте учнів. Уникайте іронічних чи саркастичних висловлювань.
8. Не дуже реагуйте на незначні провини, вмійте проявити гумор, щоб це не переросло у ворожнечу.
9. Не погрожуйте мірами, які ви не зможете або не збираєтесь здійснити.
10. Не йдіть на поступки і компроміси заради завоювання власно і популярності.
11. Підтримуйте контакт з дітьми у позаурочний час. Цікавтесь їх самопочуттям.
12. Посилайте батькам не тільки зауваження, але й заохочення.
Використання нестандартних методів для досягнення хорошої дисципліни
1. Пам’ятайте: іноді дії вчителя говорять краще, ніж слова.
2. Підійдіть до порушника і станьте коло нього.
3. Спробуйте помовчати.
4. Мовчіть доти, поки всі зрозуміють причину і змінять поведінку.
5. Встановіть контакт за допомогою суворого погляду.
6. Викликайте учнів зненацька, щоб вони були у стані очікування.
7. Спробуйте запитати порушника, чи не допомогти йому в чомусь.
8. Визнайте, що систематична погана поведінка часто є сигналом, що учневі не вистачає уваги і любові.
9. Будьте терплячі. Щоб вирішити проблеми, потрібен час, і щоб налагодити відносини, також потрібен час.
Підготувала Лисак Л.М., соціальний педагог
Гадяцької спеціалізованої школи І –ІІІ ступенів №4
